Математичні жарти
ЦИГАНОВА СІМЕЙКА
Просився циган до хазяїна на ніч:
— Прийміть мене, мій хазяїне, на ніч, та не самого, а з
сімейкою. Та там нас небагатечко: от тільки сам та сама, та він та вона, та
дідуньо з бабунею, та татуньо з мамунею, та я, та жінка моя, та діточок двоє
маленьких, троє більшеньких і той Іван, що несе ковбан, і той Данило, що несе
точило; а ще не всі — є п’ятеро в вівсі.
ЧОГО ЛЮДИ РОДЯТЬСЯ ТО БІЛЯВІ,
ТО ЧОРНЯВІ, ТО РУДІ
Два парубки зійшлися докупи та й розмовляють:
— Ти не знаєш, Стецьку, чого люди родяться то біляві, то чорняві?
— Як не знаю? Знаю!
— А чого?
— Того, що одні родяться вдень, а другі вночі.
— І справді, мабуть, так! А руді коли?
— Руді?
— Еге!
— Руді теж удень, тільки тоді, як дуже жарко.
НОВЕ
ПРІЗВИЩЕ
Неписьменна прибиральниця Тетяна у відомості на
одержання зарплати проти свого прізвища завжди ставила хрестик. Одного разу
після чергової получки Тетяна замість хрестика поставила кружечок.
— А чого це інший значок? — здивувався касир.
— Та це я вийшла заміж і перемінила прізвище, —
відповіла Тетяна.
ЦИГАНОВА СІМЕЙКА
Просився циган до хазяїна на ніч:
— Прийміть мене, мій хазяїне, на ніч, та не
самого, а з сімейкою. Та там нас небагатечко: от тільки сам та сама, та він та
вона, та дідуньо з бабунею, та татуньо з мамунею, та я, та жінка моя, та
діточок двоє маленьких, троє більшеньких і той Іван, що несе ковбан, і той
Данило, що несе точило; а ще не всі — є п’ятеро в вівсі.
Якщо місяць стане серпиком
Вчитель розказує учням: — Місяць дуже великий. На
ньому могли б розміститися мільйони людей.
Малий Петрик зітхнув.
— А що робитимуть ті бідні люди, коли місяць стане
серпиком?
Чому
півень на одній нозі стоїть?
Чому півень на одній нозі стоїть?
— Тому, що коли підніме й другу, то впаде.
Юля спитала маму: «А чи
знаєш ти, що важливіше — сонце чи місяць?» — і сама відповіла: «Звичайно,
місяць. Бо він світить уночі, коли темно, а сонце лише вдень, коли й так
видно».
Немає
ніскільки.
Катрусю, скільки вас у класі?
—З вчителькою двадцять вісім.
—То, виходить, без вчительки — двадцять сім?
—Де там! Без учительки немає ніскільки.
Ти, Петре, сам горіхи поїв чи поділився з
сестричкою?
— А три не ділиться на
два.
«Кмітливий»
Учитель вирішив перевірити учнів на кмітливість:
— Хто хоч один раз обпікся, той завжди боїться
вогню. Скажи що-небудь схоже.
Учень відповів:
— Кого один раз вимили, той боїться води!
Було
темно
— Стасю, в шафі було три калачі, а зараз тільки
один лишився.
Як це могло статися?
— Було темно, мамо, і я не помітив третього.
Щоб я
звикав
— Тату, коли я виросту, то стану полярним дослідником.
— Дуже добре, Атанасе. Це чудова мрія.
— Але я вже тепер хочу готуватися до цього.
— А як саме?
— Щодня купуй мені морозиво, щоб я звикав до
холоду.
Згубіть
і цю...
Хлопчик знайшов новеньку шкіряну рукавичку.
«От шкода, що одна, — подумав він. — Якби дві.
Піду пошукаю другу».
Коли гульк — іде чоловік, а на руці така ж
рукавичка.
— Дядьку!
— Га!
— У вас одна?
— Одна!
— А де ж друга?
— Згубив!
— Згубіть і цю!
— Навіщо?
— У вас все рівно одна! А я знайду, і в мене буде
дві.
По щирості
Один господар прийшов з міста, дає синкові
медівник та й каже:
— На, Васильку! Та поділися з Петриком по щирості!
— А то як діляться по щирості? — питає Василько.
— Отак, синку, — каже отець. — Як переломиш
медівник, то даси більшу половину Петрикові, а собі лишиш меншу. Це називається
по щирості.
— То дайте Петрикові медівник, хай він ділить по
щирості.
Глибока
річка
В Люди запитала раз Марічка:
— А у вас в селі глибока річка?
— Ой, глибока ду-же! — каже Люда,
— Як лягти, то з головою буде...
Комментарии
Отправить комментарий